почмихувати

ПОЧМИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Чмихати час від часу.

Луківна слухала доньку, затамувавши подих, і лише стиха почмихувала носом (Баш, На.. дорозі, 1967, 86);

Дід Максим не сердився, почмихував тільки сміхотливо та лукаво мружив очі (Збан., Єдина, 1959, 353);

На коліях стомлено почмихував паровоз (Збан., Сеспель, 1961, 245).

Значення в інших словниках

1. почмихувати — почми́хувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. почмихувати — -ую, -уєш, недок., розм. Чмихати час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почмихувати — ПОЧМИ́ХУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Чмихати час від часу. Луківна слухала доньку, затамувавши подих, і лише стиха почмихувала носом (Яків Баш); Дід Максим не сердився, почмихував тільки сміхотливо та лукаво мружив очі (Ю. Збанацький); На коліях стомлено почмихував паровоз (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах