пошарпаний

ПОША́РПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поша́рпати.

Обутий [Харон] в драні постоли; Із дір онучі волочились, Зовсім, хоть вижми, помочились, Пошарпані штани були (Котл., І, 1952, 130);

І вже ось-ось ми ворога натисли!..Пошарпані над ними стяги звисли (Фр., X, 1954, 62);

Раптом впала мені в очі невелика пожовкла і пошарпана книжечка (Л. Укр., III, 1952, 740);

Теплохід «Славгород» після багатьох рейсів, пошарпаний океанськими хвилями, причалив до стінки судноремонтного заводу (Роб. газ., 20.IV 1966, 1);

Вже надвечір з степової могили перебрались до села кулеметники.., прийшла пошарпана піша розвідка якогось полка (Гончар, II, 1959, 325);

*Образно. Різкий, пронизуватий вітер тріпав прапори й стяги і гнав по млистому небу клочками пошарпані хмари (Стар., Облога.., 1961, 9);

Знову у тім пошарпанім серці воскрес образ дорогої, тихої дівчини (Стар., Облога.., 1961, 45);

Час, моя пісне, у світ погуляти, Розправити крильця, пошарпані горем (Л. Укр., І, 1951, 64).

Значення в інших словниках

1. пошарпаний — поша́рпаний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пошарпаний — Подертий, пошматований; (одяг) обшарпаний; (вітром) обтріпаний.  Словник синонімів Караванського
3. пошарпаний — див. драний  Словник синонімів Вусика
4. пошарпаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошарпати. || пошарпано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. пошарпаний — ПОША́РПАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поша́рпати. Обутий [Харон] в драні постоли; Із дір онучі волочились, Зовсім, хоть вижми, помочились, Пошарпані штани були (І. Котляревський); І вже ось-ось ми ворога натисли! .. Пошарпані над ними стяги звисли (І.  Словник української мови у 20 томах
6. пошарпаний — Поша́рпаний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)