поштрикати
ПОШТРИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Штрикати якийсь час, кілька разів.
Потрібне чимале напруження волі, щоб обійти стіг навколо і поштрикати багнетом у всі підозрілі западини (Багмут, Записки.., 1961, 48).
Словник української мови (СУМ-11)