поштрикати

Поштрика́ти, -ка́ю, -єш

гл. Поколоть, понырять; исколоть.

Значення в інших словниках

1. поштрикати — поштри́кати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поштрикати — -аю, -аєш, док., перех. і без додатка, розм. Штрикати якийсь час, кілька разів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поштрикати — ПОШТРИ́КАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод., розм. Штрикати якийсь час, кілька разів. Потрібне чимале напруження волі, щоб обійти стіг навколо і поштрикати багнетом у всі підозрілі западини (І. Багмут).  Словник української мови у 20 томах
4. поштрикати — ПОШТРИ́КАТИ, аю, аєш, док., перех. і без додатка, розм. Штрикати якийсь час, кілька разів. Потрібне чимале напруження волі, щоб обійти стіг навколо і поштрикати багнетом у всі підозрілі западини (Багмут, Записки.., 1961, 48).  Словник української мови в 11 томах