по-дорожньому
ПО-ДОРО́ЖНЬОМУ, присл. Як для дороги, для подорожі, як у дорогу, в подорож.
Ганна Андріївна, одягнена по-дорожньому, сидить на клунках (Мокр., П’єси, 1959, 131);
Іван Тимофійович, помітно посивілий в столичних мандрах, був і зараз споряджений по-дорожньому (Гончар, Таврія, 1952, 432).
Словник української мови (СУМ-11)