по-домашньому
ПО-ДОМА́ШНЬОМУ, присл. Як удома, як у родині.
Якось дивно лунав її по-домашньому теплий материнський голос у цій суворій обстановці (Ткач, Крута хвиля, 1956, 76);
Маленькі вікна забито снігом. Але в хаті тепло і якось по-домашньому затишно (Кол., Терен.., 1959, 19);
// Як прийнято вдома, в родині; без церемоній, просто.
— Панотченьку!.. Знаєте, що у нас усе попросту, по-домашньому (Фр., VII, 1951, 38);
Зосталася Яресьчиха з трьома дітьми: двоє дочок і син, по-домашньому Данько, по святцях — Данило (Гончар, Таврія, 1952, 11).
Словник української мови (СУМ-11)