по-доброму

ПО-ДО́БРОМУ, присл. З хорошими почуттями, мирно.

— Слухайте, Йойно.. Заплатіть нам за роботу, дайте.., що нам належиться, і розстанемося по-доброму (Фр., IV, 1950, 21);

// З власної волі.

Ніколи буржуй.. не віддасть награбоване. А раз по-доброму не віддасть, то треба силою відібрати (Вільде, Сестри.., 1958, 155).

Значення в інших словниках

1. по-доброму — по-до́брому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-доброму — пр., мирно, без сварки; (пускати) добровільно, з доброї волі <�серця>.  Словник синонімів Караванського
3. по-доброму — див. мирно  Словник синонімів Вусика
4. по-доброму — присл. З хорошими почуттями, мирно. || З власної волі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. по-доброму — По-до́брому, присл.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. по-доброму — ПО-ДО́БРОМУ, присл. З хорошими почуттями, мирно. – Слухайте, Йойно .. Заплатіть нам за роботу, дайте.., що нам належиться, і розстанемося по-доброму (І. Франко); // З власної волі. Ніколи буржуй .. не віддасть награбоване. А раз по-доброму не віддасть, то треба силою відібрати (Ірина Вільде).  Словник української мови у 20 томах