по-домашньому

ПРО́СТО (про поведінку, взаємини тощо — незважаючи на умовності, етикет, без церемоній), ПО-ПРО́СТОМУ, ЗА́ПРОСТО розм., ПО́ПРОСТУ розм.; ПО-ПРОСТА́ЦЬКОМУ (ПО-ПРОСТА́ЦЬКИ) розм.; ПО-ДОМА́ШНЬОМУ (як заведено вдома, між своїми); ЗАПАНІБРА́ТА розм. (як з рівним). Сім'я наша заможна була.. Але ми жили просто, в пани не пнулися (Б. Грінченко); Нема мені діла до того, як там дипломати говорять. Я візьму та й скажу по-своєму. По-простому (С. Журахович); — Молода Каралаєва сказала мені, щоб я заходив до неї запросто на чай ввечері (І. Нечуй-Левицький); Я до вас із щирим серцем, а ви до мене з хитрощами. Лучче б уже одрізати попросту, да й годі (П. Куліш); — А чого він такий обірваний? — Це ми так по-домашньому, по-селянському (Григорій Тютюнник); Він не зрадив своєї старої звички і з усіма начальниками поводився запанібрата (О. Гуреїв).

Значення в інших словниках

1. по-домашньому — по-дома́шньому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-домашньому — присл. Як удома, як у родині. || Як прийнято вдома, в родині; без церемоній, просто.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-домашньому — ПО-ДОМА́ШНЬОМУ, присл. Як удома, як у родині. Якось дивно лунав її по-домашньому теплий материнський голос у цій суворій обстановці (Д. Ткач); Маленькі вікна забито снігом. Але в хаті тепло і якось по-домашньому затишно (П.  Словник української мови у 20 томах
4. по-домашньому — ПО-ДОМА́ШНЬОМУ, присл. Як удома, як у родині. Якось дивно лунав її по-домашньому теплий материнський голос у цій суворій обстановці (Ткач, Крута хвиля, 1956, 76); Маленькі вікна забито снігом. Але в хаті тепло і якось по-домашньому затишно (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах