по-домашньому
ПО-ДОМА́ШНЬОМУ, присл.
Як удома, як у родині.
Якось дивно лунав її по-домашньому теплий материнський голос у цій суворій обстановці (Д. Ткач);
Маленькі вікна забито снігом. Але в хаті тепло і якось по-домашньому затишно (П. Колесник);
// Як заведено вдома, в родині; без церемоній, просто.
– Панотченьку!.. Знаєте, що у нас усе попросту, по-домашньому (І. Франко);
Зосталася Яресьчиха з трьома дітьми: двоє дочок і син, по-домашньому Данько, по святцях – Данило (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)