по-юнацькому

ПО-ЮНА́ЦЬКОМУ, присл. Як юнак, подібно до юнака.

Левада по-юнацькому буряно радів і не ховав від товаришів своєї радості (Кир., Вибр., 1960, 140);

Колись.. він справді був молодечим і спритним, по-юнацькому завзятим шляхетським трибуном (Ле, Наливайко, 1957, 15);

// Як у юнака.

Кому ж, як не синові, належав оцей по-юнацькому чистий, задумливий тенорок (Гончар, II, 1959, 198);

Задзвенів по-юнацькому Митусин голос, жінок оспівуючи (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 165);

// Як властиво юнакам.

Тепер, звичайно, він розумів, оскільки то було по-юнацькому поспішно, може, й безгосподарно, зате мудро (Ле, Наливайко, 1957, 26).

Значення в інших словниках

1. по-юнацькому — по-юна́цькому прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-юнацькому — присл. Як юнак, подібно до юнака. || Як у юнака. || Як властиво юнакам.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-юнацькому — ПО-ЮНА́ЦЬКОМУ, присл. Як юнак, подібно до юнака. Левада по-юнацькому буряно радів і не ховав від товаришів своєї радості (І. Кириленко); Колись .. він справді був молодечим і спритним, по-юнацькому завзятим шляхетським трибуном (Іван Ле); // Як у юнака.  Словник української мови у 20 томах