правдатися

ПРАВДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Те саме, що виправдо́вуватися.

Виджу [бачу], що й ти повірив тим брехням, які про мене рознесли. Зачну правдатися, то скажеш, що брешу (Фр., І, 1955, 220).

Значення в інших словниках

1. правдатися — Спорити [VI]  Словник з творів Івана Франка
2. правдатися — правда́тися дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
3. правдатися — -аюся, -аєшся, недок., рідко. Те саме, що виправдовуватися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. правдатися — ПРАВДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., рідко. Те саме, що виправдо́вуватися. Виджу [бачу], що й ти повірив тим брехням, які про мене рознесли. Зачну правдатися, то скажеш, що брешу (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах