Словник української мови в 11 томах

праведниця

ПРА́ВЕДНИЦЯ, і, ж. Жін. до пра́ведник.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. праведниця — пра́ведниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. праведниця — [правеидниец'а] -ц'і, ор. -цеийу  Орфоепічний словник української мови
  3. праведниця — -і. Жін. до праведник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. праведниця — ПРА́ВЕДНИЦЯ, і, ж. Жін. до пра́ведник. Обіцяно, що праведники просвітяться у царстві божім, як сонце. А хіба ж вона не праведниця? Хіба встигла завинити в свої шістнадцять літ? (П.  Словник української мови у 20 томах
  5. праведниця — Пра́ведниця, -ці; -ниці, -ниць  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. праведниця — Праведниця, -ці ж. Праведница.  Словник української мови Грінченка