правовідносини

ПРАВОВІДНО́СИНИ, син, мн., юр. Суспільні відносини, що регулюються нормами права.

Цивільний процесуальний кодекс (ЦПК) встановлює порядок розгляду в судах справ по спорах, які виникають на грунті майнових, сімейних і трудових правовідносин (Наука.., 1, 1964, 35).

Значення в інших словниках

1. правовідносини — правовідно́сини множинний іменник  Орфографічний словник української мови
2. правовідносини — -син, мн., юр. Суспільні відносини, що регулюються нормами права.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. правовідносини — ПРАВОВІДНО́СИНИ, син, мн., юр. Суспільні відносини, що регулюються нормами права. Юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі (з мови документів); Об'єктами земельних правовідносин є земля в межах території України...  Словник української мови у 20 томах