правічний

ПРАВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до пра́вік.

Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (Гончар, Людина.., 1960, 147);

Увесь горизонт у вогнистих спалахах газових фонтанів, які з шаленою силою б’ють з глибини, гублячи у вогні свою дику правічну силу (Цюпа, Краяни, 1971, 30).

Значення в інших словниках

1. правічний — праві́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
2. правічний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
3. правічний — -а, -е. Прикм. до правік.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. правічний — ПРАВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до пра́вік. Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (О. Гончар); Увесь горизонт у вогнистих спалахах газових фонтанів, які з шаленою силою б'ють з глибини, гублячи у вогні свою дику правічну силу (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
5. правічний — СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст.  Словник синонімів української мови