Великий тлумачний словник сучасної мови

правічний

праві́чний

-а, -е.

Прикм. до правік.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. правічний — праві́чний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. правічний — див. вічний  Словник синонімів Вусика
  3. правічний — ПРАВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до пра́вік. Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (О. Гончар); Увесь горизонт у вогнистих спалахах газових фонтанів, які з шаленою силою б'ють з глибини, гублячи у вогні свою дику правічну силу (І. Цюпа).  Словник української мови у 20 томах
  4. правічний — СПОКОНВІ́ЧНИЙ (який існує з найдавніших часів), ОДВІ́ЧНИЙ (ВІДВІ́ЧНИЙ), ПРАДА́ВНІЙ, ПРАВІ́ЧНИЙ, ВІКОВІ́ЧНИЙ, ВІКОВИ́Й, БАГАТОВІКОВИ́Й, ВІКОДА́ВНІЙ, ПРАСТАРИ́Й, ПРЕДВІ́ЧНИЙ, ДОВІ́ЧНИЙ, ПРЕДКОВІ́ЧНИЙ уроч., ПЕРЕДВІ́ЧНИЙ заст.  Словник синонімів української мови
  5. правічний — ПРАВІ́ЧНИЙ, а, е. Прикм. до пра́вік. Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (Гончар, Людина..  Словник української мови в 11 томах