правічний
ПРАВІ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до пра́вік.
Ніч була темна, небо визоріло, лягло над садками, над фронтом високою смугою правічного Чумацького Шляху (О. Гончар);
Увесь горизонт у вогнистих спалахах газових фонтанів, які з шаленою силою б'ють з глибини, гублячи у вогні свою дику правічну силу (І. Цюпа).
Словник української мови (СУМ-20)