пражити

ПРА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., розм.

1. перех. Те саме, що прягти́ 1; смажити.

Янко не хотів молока, і вона пражила йому яєчницю [яєчню] (Коб., III, 1956, 488).

2. неперех. Те саме, що прягти́ 2.

А тим часом — був се липень — Сонце пражить, мов наняте, Бачиться, могло б і мозок Висушити в голові (Фр., XII, 1953, 120);

— Хіба не під одним дощем мокли в полі? Чи не одне сонце нас пражило? (Кучер, Трудна любов, 1960, 286);

// рідко. Проймати, допікати (про вітер, мороз і т. ін.).

Ніч; небосхил туманіє; Сніг окрив куток, Стужа гірше скаженіє, Пражить до кісток (Граб., І, 1959, 284);

// рідко. Сильно дути, віяти.

Вітер пражив у очі, розвертав полу кожуха (Стеф., Вибр., 1949, 194).

3. перех., перен. Катувати, прягти вогнем.

— А при виборах голосуй заєдно на [за] нашого мужицького кандидата. Не зрадь громади, аби тебе й на вогні пражили (Март., Тв., 1954, 178).

Значення в інших словниках

1. пражити — Пра́жити: — лупцювати [5;7] — пекти [III] пра́жити: жарить [ІФ,1890]  Словник з творів Івана Франка
2. пражити — пра́жити дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
3. пражити — -жу, -жиш, недок., розм. 1》 перех. Те саме, що прягти 1); смажити. 2》 неперех. Те саме, що прягти 2). || рідко. Проймати, допікати (про вітер, мороз і т. ін.). || рідко. Сильно дути, віяти. 3》 перех., перен. Катувати, прягти вогнем.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пражити — ПРА́ЖИТИ, жу, жиш, недок., розм. 1. що. Те саме, що прягти́ 1; смажити. Янко не хотів молока, і вона пражила йому яєчницю [яєчню] (О. Кобилянська). 2. Те саме, що прягти́...  Словник української мови у 20 томах
5. пражити — пра́жити 1. кип'ятити (молоко)(ст)||парити 2. пекти (про сонце)(ст): Нині не годен довго бути надворі: так страшно пражить (Авторка); Сонце пражило немилосердно (Франко)...  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. пражити — КИП'ЯТИ́ТИ (нагрівати рідину, доводити її до кипіння); ПРЯГТИ́, ПРЯ́ЖИТИ (ПРА́ЖИТИ) (тривалий час, на малому жару — молоко, вершки). — Док.: скип'яти́ти, закип'яти́ти, прокип'яти́ти, спря́жити (спра́жити). Олію, дьоготь кип'ятили (І.  Словник синонімів української мови