пражити
пра́жити
-жу, -жиш, недок., розм.
1》 перех. Те саме, що прягти 1); смажити.
2》 неперех. Те саме, що прягти 2).
|| рідко. Проймати, допікати (про вітер, мороз і т. ін.).
|| рідко. Сильно дути, віяти.
3》 перех., перен. Катувати, прягти вогнем.
Великий тлумачний словник сучасної української мови