пребідний

ПРЕБІ́ДНИЙ, а, е, також у сполуч. із сл. бідний, розм. Дуже бідний.

Там дівувала годів сорок дівка, а звали її Солоха. Бідна та пребідна: ні одежі у неї не було і нічого (Кв.-Осн., II, 1956, 211).

Значення в інших словниках

1. пребідний — пребі́дний прикметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. пребідний — див. бідний  Словник синонімів Вусика
3. пребідний — -а, -е, також у сполуч. зі сл. бідний, розм. Дуже бідний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. пребідний — ПРЕБІ́ДНИЙ, а, е, також у сполуч. зі сл. бідний, розм. Дуже бідний. Там дівувала годів сорок дівка, а звали її Солоха. Бідна та пребідна: ні одежі у неї не було і нічого (Г. Квітка-Основ'яненко).  Словник української мови у 20 томах