пребідно
ПРЕБІ́ДНО, також у сполуч. із сл. бідно, розм: Присл. до пребі́дний.
— Жив отой дід Маківка все своє життя бідно-пребідно, ..біднішого за нього важко було знайти (Чаб., Катюша, 1960, 166).
Словник української мови (СУМ-11)ПРЕБІ́ДНО, також у сполуч. із сл. бідно, розм: Присл. до пребі́дний.
— Жив отой дід Маківка все своє життя бідно-пребідно, ..біднішого за нього важко було знайти (Чаб., Катюша, 1960, 166).
Словник української мови (СУМ-11)