прибитість
ПРИБИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм. Властивість і стан за знач. приби́тий 2.
В Таниній мові, в усьому її поводженні постійно вчувається немовби якась прибитість (Смолич. День.., 1950, 247);
В усій його постаті почувалась прибитість, млявість (Хижняк, Невгамовна, 1961, 163).
Словник української мови (СУМ-11)