прибитість
ПРИБИ́ТІСТЬ, тості, ж., розм.
Властивість і стан за знач. приби́тий 2.
В Таниній мові, в усьому її поводженні постійно вчувається немовби якась прибитість (Ю. Смолич);
В усій його постаті почувалась прибитість, млявість (А. Хижняк).
Словник української мови (СУМ-20)