привітатися
ПРИВІТА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, до кого, з ким і без додатка. Док. до віта́тися.
Ломницький вступив на ганок і привітався до Христини (Н.-Лев., VI, 1966, 77);
Підійшов секретар До багатого столу. Привітався з людьми, Подивився довкола (Підс., Героїка, 1951, 165);
— Добрий день, тітко Докіє! — весело привітався Григорій Шевчик (Стельмах, II, 1962, 414);
*Образно. [Жандарм:] Кожної хвилі могли бестії [вовки] зо мною привітатися! (Фр., IX, 1952, 102).
Словник української мови (СУМ-11)