пригасання
ПРИГАСА́ННЯ, я, с. Дія і стан за знач. пригаса́ти.
Згадався день в легкім тумані Над плесом тихої ріки; В липневім сонця пригасанні Йшли з батьком друзі-юнаки (Мас., Сорок.., 1957, 468);
Поет формується постійно, він ніколи не постає перед нами у вигляді застиглому, він має право і на творчий спалах і на якесь пригасання (Літ. Укр., 24.ХІ 1967, 3).
Словник української мови (СУМ-11)