пригощання

ПРИГОЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пригоща́ти.

— Ми, Сашо, ненадовго, — знаючи доброту Кичатої, прямо з порога застеріг її від пригощань Микола (Логв., Літа.., 1960, 10);

// Те, чим пригощають.

Не диво, що Марія, котрій ще не довелося по-справжньому скуштувати гестапівських пригощань, здалася мешканцям табору надто підозрілою (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 166).

Значення в інших словниках

1. пригощання — пригоща́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. пригощання — -я, с. Дія за знач. пригощати. || Те, чим пригощають.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пригощання — ПРИГОЩА́ННЯ, я, с. Дія за знач. пригоща́ти. – Ми, Сашо, ненадовго, – знаючи доброту Кичатої, прямо з порога застеріг її від пригощань Микола (В. Логвиненко); // Те, чим пригощають.  Словник української мови у 20 томах
4. пригощання — ЧАСТУВА́ННЯ, ПОЧАСТУ́НОК діал., ПОЧЕ́СТКА етн., ПОЧЕ́СНЕ етн., ПРИГОЩА́ННЯ, УГОЩА́ННЯ (ВГОЩА́ННЯ) розм., ПО́ШТУВАННЯ розм., ШАНУВА́ННЯ розм.; ПРИЙМА́ННЯ. — Семен привів з собою сусіда. Пішла бесіда, частування (М.  Словник синонімів української мови