придверник

ПРИДВЕ́РНИК, а, ч., заст. Сторож біля дверей, біля входу.

— Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (Фр., IV, 1950, 113);

В винарні зачинено браму… Хіба ж так пристало робити?! Та, певне, стоїть там придверник, — Повинен для нас одчинити (Крим., Вибр., 1965, 273).

Значення в інших словниках

1. придверник — Придве́рник: — сторож біля дверей; швейцар [53]  Словник з творів Івана Франка
2. придверник — придве́рник іменник чоловічого роду, істота сторож біля дверей арх.  Орфографічний словник української мови
3. придверник — -а, ч., заст. Сторож біля дверей, біля входу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. придверник — ПРИДВЕ́РНИК, а, ч., заст. Сторож біля дверей, біля входу. – Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (І. Франко); В винарні зачинено браму... Хіба ж так пристало робити?! Та, певне, стоїть там придверник, – Повинен для нас одчинити (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
5. придверник — СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст.  Словник синонімів української мови