придверник

СТО́РОЖ (особа, яка охороняє кого-, що-небудь); ВАХТЕ́Р, ШВЕЙЦА́Р, ПОРТЬЄ́, КОНСЬЄ́РЖ, ПРИДВЕ́РНИК заст., ДВЕ́РНИК діал. (черговий сторож при вході в установу, підприємство, житловий будинок і т. ін.); ВОРОТАР (сторож біля воріт); КАЛАТА́ЛЬНИК, ДІД заст. (сторож у садку, на баштані тощо); БУ́ДОЧНИК, БУ́ДНИК діал. (залізничний сторож). Юхим, шкільний сторож, пішов вечеряти додому, і мені одному скучненько (С. Васильченко); У вестибюлі їх затримав вахтер — рішучий і невмолимий. — Режим є режим. До тяжкохворого потрібний дозвіл головного лікаря (В. Дарда); Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (І. Франко); Воротар спитав у прибувших, хто вони такі й чого їм треба (І. Нечуй-Левицький); Десь чуть свисток. Ось будочник виходить. Він з ліхтарем (В. Сосюра). — Пор. 2. вартови́й, 1. охоро́нець.

Значення в інших словниках

1. придверник — Придве́рник: — сторож біля дверей; швейцар [53]  Словник з творів Івана Франка
2. придверник — придве́рник іменник чоловічого роду, істота сторож біля дверей арх.  Орфографічний словник української мови
3. придверник — -а, ч., заст. Сторож біля дверей, біля входу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. придверник — ПРИДВЕ́РНИК, а, ч., заст. Сторож біля дверей, біля входу. – Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (І. Франко); В винарні зачинено браму... Хіба ж так пристало робити?! Та, певне, стоїть там придверник, – Повинен для нас одчинити (А. Кримський).  Словник української мови у 20 томах
5. придверник — ПРИДВЕ́РНИК, а, ч., заст. Сторож біля дверей, біля входу. — Здається мені, що не можу заснути в замку, де Крук буде придверником (Фр., IV, 1950, 113); В винарні зачинено браму… Хіба ж так пристало робити?! Та, певне, стоїть там придверник, — Повинен для нас одчинити (Крим., Вибр., 1965, 273).  Словник української мови в 11 томах