прижмурений

ПРИЖМУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до прижму́рити.

— Кхе-кхе, — почулося з-за дерева чиєсь нарочите кашляння. Кобзар побачив хитро прижмурені очі й сиву борідку, що смішно стрибала угору-вниз (Жур., Дорога.., 1948, 10);

Гриць лежав на постелі жовтий, як віск. Очі мав прижмурені, ніби спав (Март., Тв.. 1954, 74).

Значення в інших словниках

1. прижмурений — прижму́рений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. прижмурений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до прижмурити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прижмурений — ПРИЖМУ́РЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до прижму́рити. – Кхе-кхе, – почулося з-за дерева чиєсь нарочите кашляння. Кобзар побачив хитро прижмурені очі й сиву борідку, що смішно стрибала угору-вниз (С. Журахович); Гриць лежав на постелі жовтий, як віск. Очі мав прижмурені, ніби спав (Л. Мартович).  Словник української мови у 20 томах