прикажчикувати

ПРИКАЖЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Служити прикажчиком (у 1, 2 знач.).

Пан глянув на Максима Базилевського, тоді він прикажчикував, та й каже: — Збудувать на цім місці хату на дві половини з кімнатами та й другу поруч поставить (Стор., І, 1957, 185);

[Кирпа:] Музиченко лавку завів.. [Меланія Григорівна:] Може, і наш Трохим там прикажчикуватиме? (Кроп., IV, 1959, 208).

Значення в інших словниках

1. прикажчикувати — прикажчикува́ти дієслово недоконаного виду арх.  Орфографічний словник української мови
2. прикажчикувати — -ую, -уєш, недок., іст. Служити прикажчиком (у 1, 2 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. прикажчикувати — ПРИКАЖЧИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок., іст. Служити прикажчиком (у 1, 2 знач.). Пан глянув на Максима Базилевського, тоді він прикажчикував, та й каже: – Збудувать на цім місці хату на дві половини з кімнатами та й другу поруч поставить (О.  Словник української мови у 20 томах