прикажчицький

ПРИКА́ЖЧИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до прика́жчик 1, 2.

Кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: — Гей, люди! Економія вже пише контракти! (Стельмах, І, 1962, 186);

Вчився [Валерик] тільки на високі бали, краще за всіх отих своєкоштних ябедників, прикажчицьких синків (Гончар, Таврія, 1952, 75).

Значення в інших словниках

1. прикажчицький — -а, -е, іст. Прикм. до прикажчик 1), 2).  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. прикажчицький — ПРИКА́ЖЧИЦЬКИЙ, а, е, іст. Прикм. до прика́жчик 1, 2. Кінські голови і прикажчицькі морди вже сновигали попідвіконню і стукали в середохрестя рам окоренками нагайок: – Гей, люди! Економія вже пише контракти! (М.  Словник української мови у 20 томах