прикажчиківна
ПРИКАЖЧИКІ́ВНА, и, ж., іст. Дочка прикажчика (у 1, 2 знач.).
— А то про яку ти кажеш, що до неї тобі далеко? Хіба тут є попівна або прикажчиківна? (Кв.-Осн., II, 1956, 32);
[Демко:] Моя воля, щоб ти сватав прикажчиківну (Кроп., II, 1958, 223).
Словник української мови (СУМ-11)