прикажчиківна
ПРИКАЖЧИКІ́ВНА, и, ж., іст.
Дочка прикажчика (у 1, 2 знач.).
– А то про яку ти кажеш, що до неї тобі далеко? Хіба тут є попівна або прикажчиківна? (Г. Квітка-Основ'яненко);
[Демко:] Моя воля, щоб ти сватав прикажчиківну (М. Кропивницький).
Словник української мови (СУМ-20)