приладжений

ПРИЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прила́дити.

Сидіння для машиніста, на якому тепер сидів я, було приладжене так низько, що я не міг дістати рукою до свистка (Сміл., Сашко, 1954, 56);

При столі за обідом кожний бере собі, скільки хоче, без порції, дають завжди три потрави і якусь ярину, все старанно приладжене (Л. Укр., V, 1956, 363);

// прила́джено, безос. присудк. сл.

Мати, що почала вже повертати до здоров’я, ходить з одної кімнати до другої, роздивляється, чи все приладжено як треба (Круш., Буденний хліб.., 1960, 17).

Значення в інших словниках

1. приладжений — прила́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. приладжений — Прила́джений. Дієприкм. від приладити. Въ кождôмъ числѣ будуть умѣщени численни илюстраціи; способъ представленя зрозумѣлый и ясный — приладженый до практичного житя (Б., 1886, рекл.).  Українська літературна мова на Буковині
3. приладжений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до приладити. || приладжено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. приладжений — ПРИЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. до прила́дити. Сидіння для машиніста, на якому тепер сидів я, було приладжене так низько, що я не міг дістати рукою до свистка (Л.  Словник української мови у 20 томах
5. приладжений — прила́джений приготовлений (ст): Влити приладженого росолу до гладкої форми, поставити в холоді, нехай застигне (Ліщинська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
6. приладжений — Прила́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)