приладжений
Прила́джений. Дієприкм. від приладити. Въ кождôмъ числѣ будуть умѣщени численни илюстраціи; способъ представленя зрозумѣлый и ясный — приладженый до практичного житя (Б., 1886, рекл.).
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.