приладити
Прила́дити. Підготувати, пристосувати. В суді вимагають трох примірників статуту, тому треба приладити ще один начальником удостовірений відпис статута і приложити до сего поданя (Канюк, 1906, 19); По змозі повинен учитель приладити собі задачі вже на якийсь час, а навіть і на цілий рік, і то так, аби перші були лекші, а далі чимраз труднійші (Канюк, 1911, 97)
// порівн. пол. przygotować — підготувати; укр. прилагодити — приготувати, підготувати, пристосувати.
Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст.