приладжений

прила́джений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до приладити.

|| приладжено, безос. присудк. сл.

Значення в інших словниках

1. приладжений — прила́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. приладжений — Прила́джений. Дієприкм. від приладити. Въ кождôмъ числѣ будуть умѣщени численни илюстраціи; способъ представленя зрозумѣлый и ясный — приладженый до практичного житя (Б., 1886, рекл.).  Українська літературна мова на Буковині
3. приладжений — ПРИЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. до прила́дити. Сидіння для машиніста, на якому тепер сидів я, було приладжене так низько, що я не міг дістати рукою до свистка (Л.  Словник української мови у 20 томах
4. приладжений — прила́джений приготовлений (ст): Влити приладженого росолу до гладкої форми, поставити в холоді, нехай застигне (Ліщинська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. приладжений — Прила́джений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. приладжений — ПРИЛА́ДЖЕНИЙ, а, е. розм. Дієпр. пас. мин. ч. до прила́дити. Сидіння для машиніста, на якому тепер сидів я, було приладжене так низько, що я не міг дістати рукою до свистка (Сміл.  Словник української мови в 11 томах