примішаний
ПРИМІ́ШАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до приміша́ти.
Через рідку траву блищить глина пополовині з шматками не зовсім чистого граніту, до котрого примішаний якийсь піскуватий м’який состав [суміш] (Н.-Лев., II, 1956, 386);
На неї запаморочливо війнуло невідомими пахощами, до яких був примішаний і ладан, і тютюн, і сивуха (Речм., Восн. грози, 1961, 70);
Задоволення.. охоплювало Славка вже при самих обзоринах чужої праці, самим почуванням, що й він до цеї справи як-небудь примішаний (Март., Тв., 1954, 293).
Словник української мови (СУМ-11)