припай

ПРИПА́Й, ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів.

У крижаному припаї моря Росса полярники подеколи відбирають у морських тюленів-леопардів екземпляри цих риб вагою більш як 60 кілограмів кожна (Рад. Укр., 4.III 1964, 3);

Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (Трубл., Лахтак. 1953, 137);

Зима дзвенить над Києвом молодими сухими морозами. Дніпром іде шуга, а біля берегів уже наросли міцні припаї (Собко, Матв. затока, 1962, 258).

Значення в інших словниках

1. припай — припа́й іменник чоловічого роду смуга криги, що міцно примерзла до берега  Орфографічний словник української мови
2. припай — див. Земля  Словник синонімів Вусика
3. припай — -ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. припай — ПРИПА́Й, ю, ч. Крига, що міцно примерзла до берегів. Над крижаним припаєм біля берега виступали скелі (М. Трублаїні); Зима дзвенить над Києвом молодими сухими морозами. Дніпром іде шуга, а біля берегів уже наросли міцні припаї (В.  Словник української мови у 20 томах
5. припай — ЛІД (замерзла й затверділа вода), КРИ́ГА, ПРИПА́Й, СА́ЛО, ШУГА́, ШЕ́РЕШЕНЬ (тонкий шар криги або дрібні крижинки на поверхні води перед льодоставом).  Словник синонімів української мови
6. припай — Припай, -паю м. При обрывистомъ морскомъ берегѣ полоса земли, обыкновенно песчаная или песчано-ракушечная, внизу между этимъ берегамъ и водой. Черное и Азовск. м.  Словник української мови Грінченка