припечений
ПРИПЕ́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припекти́ 1-3.
Земля була чорна і парувала так, ніби її тільки що полили гарячим окропом; на конях, припечена сонцем, парувала шерсть (Тют., Вир, 1964, 181);
Хлопчик жваво підводиться на лікті й морщить припеченого сонцем носа, готуючись слухати (Донч., VI, 1957, 274);
*У порівн. Потьомкін, моє припечений, нетерпляче зайорзав на канапі (Добр., Очак. розмир, 1965, 158).
Словник української мови (СУМ-11)