Словник української мови в 11 томах

припинений

ПРИПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до припини́ти.

Його, Мотузчине, діло днів через кілька все одно буде припинене (Головко, II, 1957, 164).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. припинений — припи́нений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. припинений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до припинити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. припинений — ПРИПИ́НЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до припини́ти. Його, Мотузчине, діло днів через кілька все одно буде припинене (А. Головко).  Словник української мови у 20 томах