приплав

ПРИ́ПЛАВ, у, ч., рідко. Те саме, що при́стань.

Ми були Під самим Києвом, та капітан Велів спинитись, бо в імлі не можна Було дійти до приплаву ніяк, На мілину не трапивши лукаву (Рильський, І, 1956, 242);

Порон повільно наблизився до Базавлуку і м’яко ткнувся в приплав (Тулуб, Людолови, І, 1957, 408);

Щоб тут [в Одесі] став порт, доводилося прокопати судохідний канал, спорудити приплави, підвести залізничні колії (Літ. Укр., 15.XI 1968, 1).

Значення в інших словниках

1. приплав — при́плав іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. приплав — -у, ч., рідко. Те саме, що пристань.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. приплав — ПРИ́ПЛАВ, у, ч., розм. Те саме, що при́стань. Ми були Під самим Києвом, та капітан Велів спинитись, бо в імлі не можна Було дійти до приплаву ніяк, На мілину не трапивши лукаву (М.  Словник української мови у 20 томах
4. приплав — ПРИ́СТАНЬ (спеціально обладнане місце на березі водойми з плавучою або береговою спорудою для причалювання і стоянки суден і т. ін.), ПРИ́ПЛАВ розм.; ПРИЧА́Л, ПРИ́ШИБ діал. (місце причалювання і стоянки суден); ДЕБАРКАДЕР (плавуча); ПРИМІ́СТ (для порома).  Словник синонімів української мови