припроваджений

ПРИПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е., розм. Дієпр. пас. мин до припрова́дити;

// у знач. ім. припрова́джений, ного, ч. Той, кого припровадили.

Припроваджений невеликий на зріст, з присадкуватою фігурою, правильним обличчям і носом, з синіми очима, без особливих ознак (Гашек, Пригоди.. Швейка, перекл. Масляка, 1958, 245).

Значення в інших словниках

1. припроваджений — припрова́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. припроваджений — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. мин. ч. до припровадити. || у знач. ім. припроваджений, -ного, ч.Той, кого припровадили.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. припроваджений — ПРИПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до припрова́дити; // у знач. ім. припрова́джений, ного, ч. Той, кого припровадили. Припроваджений невеликий на зріст, з присадкуватою фігурою, правильним обличчям і носом, з синіми очима, без особливих ознак (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).  Словник української мови у 20 томах