припроваджений

припрова́джений

-а, -е, розм.

Дієприкм. пас. мин. ч. до припровадити.

|| у знач. ім. припроваджений, -ного, ч.Той, кого припровадили.

Значення в інших словниках

1. припроваджений — припрова́джений дієприкметник розм.  Орфографічний словник української мови
2. припроваджений — ПРИПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до припрова́дити; // у знач. ім. припрова́джений, ного, ч. Той, кого припровадили. Припроваджений невеликий на зріст, з присадкуватою фігурою, правильним обличчям і носом, з синіми очима, без особливих ознак (С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека).  Словник української мови у 20 томах
3. припроваджений — ПРИПРОВА́ДЖЕНИЙ, а, е., розм. Дієпр. пас. мин до припрова́дити; // у знач. ім. припрова́джений, ного, ч. Той, кого припровадили. Припроваджений невеликий на зріст, з присадкуватою фігурою, правильним обличчям і носом, з синіми очима...  Словник української мови в 11 томах