пристаріти
ПРИСТА́РІТИ, ію, ієш, док., розм. Стати літнім, немолодим.
Як я пристарів, зуби з рота повипадали (Чуб., II, 1878, 270);
Лукаш пристарів, садок його буяніє, а материна могила уросла густою травою (Вовчок, VI, 1956, 227).
Словник української мови (СУМ-11)