пристінний
ПРИСТІ́ННИЙ, а, е. Який міститься, розташовується біля, поблизу стін або на стінах будівель;
// Який стоїть або якого ставлять під стіною, біля стіни.
У просторій кімнаті-почекальні при шахтному дворі, подібному до великої бетонової скрині, на широких пристінних лавах сиділо кілька чоловік (М. Ю. Тарн., Незр. горизонт, 1962, 364);
Не помагали нападникам ні пристінні штурмові вежі, ні стінобитні тарани (Загреб., Диво, 1968, 263);
// Який росте біля стін, в’ється по стінах (про рослини).
Пристінна культура.
Словник української мови (СУМ-11)