пристінок

ПРИ́СТІ́НОК, нка, ч. Невисока стінка, яка відгороджує частину приміщення.

І стіни й пристінки побиті і подерті.. То знаки вражих куль лишилися старі (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 205);

Свиноматок тримаємо по 8-12 голів в одній клітці. Для поросят відвели клітку поруч. Настелили ми їм туди соломи, а в пристінку зробили невеличкі ходи (Рад. Укр., 1.І 1960, 2);

// Частина приміщення, відгороджена такою стінкою.

Приємно тепер зайти і в світлицю, і в дівочі світелки, і в пристінок, і в пекарню (Стельмах, І, 1962, 414).

Значення в інших словниках

1. пристінок — при́сті́нок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пристінок — -нка, ч. Невисока стінка, яка відгороджує частину приміщення. || Частина приміщення, відгороджена такою стінкою.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пристінок — ПРИ́СТІ́НОК, нка, ч. Невисока стіна, яка відгороджує частину приміщення. І стіни й пристінки побиті і подерті .. То знаки вражих куль лишилися старі (М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича); Свиноматок тримаємо по 8 –12 голів в одній клітці.  Словник української мови у 20 томах
4. пристінок — СТІНА́ (вертикальна частина будови), МУР, ПРИ́СТІ́НОК (невисока). Одлетіла давно золота свіжість листопаду, потемніли мури будинків і вже вкривалися вночі сивизною голі віти дерев (І. Микитенко).  Словник синонімів української мови
5. пристінок — 1. Невисока стіна, що відгороджує частки приміщення. 2. Частина приміщення за невисокою стіною.  Архітектура і монументальне мистецтво