притамований

ПРИТАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до притамува́ти.

Виструнчившись перед батальйонним, Шевченко опускав свої сині, як небо, очі з притамованою в них іронією… (Тулуб, В степу.., 1964, 124);

// У знач. прикм.

В осінні беззоряні ночі того року в лісах і на болотах за Унечею [містечком] часто чути було притамовані оклики: — Стій! Хто йде? (Скл., Легенд, начдив, 1957, 38);

Про Альошу тим часом ніби зовсім забули.. Та то була тільки притамована ворожість, бо кожний уважав його так чи інакше за причину всіх неприємностей (Мик., Повісті.., 1956, 92);

Притамований біль знов заворушився в душі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 40).

Значення в інших словниках

1. притамований — притамо́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. притамований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до притамувати. || у знач. прикм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. притамований — ПРИТАМО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до притамува́ти. Виструнчившись перед батальйонним, Шевченко опускав свої сині, як небо, очі з притамованою в них іронією... (З. Тулуб); // у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах