причепурюватися

ПРИЧЕПУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЧЕПУРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм.

1. Надавати своїй зовнішності чепурнішого, охайнішого, красивішого вигляду; чепуритися.

— Я причепурювалась коло дзеркала (Н.-Лев., IV, 1956, 264);

— Обов’язково мене розшукає [чоловік],.. і ми тоді по-новому заживем, — казала вона, причепурюючись перед люстерком (Гончар, Тронка, 1963, 322);

Умилася [Венера], причепурилась І, як в неділю, нарядилась (Котл., І, 1952, 69);

Прибратися та причепуритися перед святами — всяк розуміє, що треба (Вишня, І, 1956, 341);

*Образно. Ну, та й море ж було у той день! Певне, вже так задля нас вигладилось та причепурилось (Л. Укр., V, 1956, 11).

2. тільки недок. Пас. до причепу́рювати.

Значення в інших словниках

1. причепурюватися — причепу́рюватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. причепурюватися — Чепурити|ся|, виряджати|ся|, прибирати|ся|; П. опоряджатися, прикрашати|ся|, підмальовувати|ся|, підкрашувати|ся|.  Словник синонімів Караванського
3. причепурюватися — -ююся, -юєшся, недок., причепуритися, -рюся, -ришся, док., розм. 1》 Надавати своїй зовнішності чепурнішого, охайнішого, красивішого вигляду; чепуритися. 2》 тільки недок. Пас. до причепурювати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. причепурюватися — ПРИЧЕПУ́РЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ПРИЧЕПУРИ́ТИСЯ, рю́ся, ри́шся, док., розм. 1. Надавати своїй зовнішності чепурнішого, охайнішого, красивішого вигляду; чепуритися. – Я причепурювалась коло дзеркала (І.  Словник української мови у 20 томах