пришелець
ПРИШЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Захожа, чужа людина; той, хто прибув з іншого місця.
Як то мені, мати, не хотілося У чужій стороні пробувати: Будуть мене люди знати. Будуть мене пришельцем називати! (Думи.., 1941, 134);
Мічурін грізно дивився на пришельця, ледве приховуючи радість (Довж., І, 1958, 458).
Словник української мови (СУМ-11)