Значення в інших словниках
-
пришелець —
прише́лець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
пришелець —
ПРИШЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч., рідко. Захожа, чужа людина; той, хто прибув з іншого місця. Як то мені, мати, не хотілося У чужій стороні пробувати: Будуть мене люди знати. Будуть мене пришельцем називати!...
Словник української мови у 20 томах
-
пришелець —
ПРИБУ́ЛЕЦЬ (захожа, нетутешня людина), ПРИБУ́ЛИЙ, ПРИШЕ́ЛЕЦЬ рідше, ПРИХІ́ДЕЦЬ (ПРИХО́ДЕЦЬ) розм., ПРИХО́ДЕНЬ розм., ПРИХІ́ДЬКО (ПРИХО́ДЬКО) розм. Будити князя для двох прибульців з Києва, гостей нежданих і досить дивних, ніхто не захотів (П.
Словник синонімів української мови
-
пришелець —
ПРИШЕ́ЛЕЦЬ, льця, ч. Захожа, чужа людина; той, хто прибув з іншого місця. Як то мені, мати, не хотілося У чужій стороні пробувати: Будуть мене люди знати. Будуть мене пришельцем називати! (Думи.., 1941, 134); Мічурін грізно дивився на пришельця, ледве приховуючи радість (Довж., І, 1958, 458).
Словник української мови в 11 томах